Романи із циклу «Сини Великої Ведмедиці» Лізелотти Вельскопф-Генріх стоять в одному ряду з пригодницькими книгами про індіанців Північної Америки Фенімора Купера та Майн Ріда. Твори німецької письменниці стали класикою юнацької літератури, багаторазово перевидавались, були перекладені десятками мов та екранізовані. Початок циклу поклав однойменний роман, який вийшов 1951 року, і його автор був удостоєний престижної літературної премії. У наступні роки Вельскопф-Генріх не залишала роботи над книгою та суттєво її розширила. Перше повне видання побачило світ у трьох томах на початку 1960-х (згодом цикл виходив також у вигляді шеститомника). За діяльну підтримку північноамериканських індіанців племінний союз оглала присудив письменниці почесний титул Лакота-Ташина, Захисниця Лакота. До уваги читачів пропонується другий том трилогії «Вигнанні, або Топ і Харрі». У книзі оповідається про нові випробування, що випали на долю Маттотаупи, вождя індіанського племені мисливців, і Харкі, який слідом за батьком залишив рідне стійбище і розділив з вождем гірку долю вигнанця… Роман представлений у новому повному перекладі Т. Набатникової та Р. Ейвадіса «Сини Великої Ведмедиці» російською мовою публікувалися у скороченому вигляді); книга включає також чудові ілюстрації П. Парамонова.