«Містер Саттерсвейт задумливо дивився на господаря будинку, який сидів навпроти нього за столом. Той був повною його протилежністю, навіть дивно, що вони потоваришували. Полковник найбільше любив поселення і коней. І якщо й приїжджав до Лондона, то на тиждень, на два, та й то не з власної волі. Містер Саттерсвейт був городянин до мозку кісток. Він чудово розбирався в тонкощах французької кухні, в жіночих вбраннях, знав про всі міські скандали. Любив вивчати практично тонкощі людської натури, ніколи при цьому не відступаючи від одного разу взятого правила: залишатися в ролі стороннього спостерігача…»