Людина одна йде по льоду, навколо неї туман. Йому здається, що він іде прямо. Вітер розжене туман: людина бачить мету, бачить свої сліди. Виявляється — крижина пливла і поверталася: слід сплутаний у вузол — людина заблукала. Помиляючись і химерна, я опинився в еміграції, в Берліні. Ця історія розповідана мною в книзі «Сентиментальна подорож», яка в нас двічі видана; зараз її не перевидаю. Все це було 1922 року. За кордоном я сумував; через рік по турботах Горького та Маяковського мені вдалося повернутися на батьківщину. Книга, яку ви зараз прочитаєте, написана в Берліні, у нас вона видається вчетверте.