Під однією обкладинкою – два класичні романи корифею американської фантастики, два найвідоміші твори за всю історію жанру, і обидва – лауреати премії «Хьюго». мілини і готовий схопитися за будь-який ангажемент. І коли космолітники, які відчайдушно, але безуспішно намагаються виглядати звичайними землянами, пропонують йому на кілька днів перетворитися на якусь публічну постать, Лоренцо не бачить причин для відмови. Але тут доля викидає немислимий фортель: Лоренцо змушений летіти на Марс - хоча марсіан ненавидить усіма печінками; змушений зображати лідера Партії Експансіоністів – хоча екстремісти з Партії Людства йому, безперечно, ближчі; змушений злитися зі своєю роллю до неймовірного ... Землю атакує страшний ворог - цивілізація розумних комах. Зрозуміти їх, домовитися з ними неможливо – залишається тільки знищувати, доки не знищили тебе. І тільки якщо ти переніс цей біль, ці поневіряння – ти маєш право вирішувати за інших. «Я намагався виявити... якусь фундаментальну основу поведінки людини, і я дійшов висновку, що єдина основа, яка не потребує бездоказових припущень, це питання виживання», - так зазначив Хайнлайн головну тему «Зоряного десанту» у листі іншому класику, Теодору Старджону. Ну а Пол Верховен у своїй гучній екранізації класичного роману сатирично загострив хайнлайнівську «мілітаристську утопію», яка, якщо придивитися, не надто відрізняється від антиутопії. , «Солдати космосу» і т.п.)– у новому перекладі.