Ім'я великого ірландця Самуеля Беккета (1906–1989) оповите легендами та заклеєно ярликами: «абсурдист», «друг Джойса», «нобелівський лауреат»… Усі знають п'єсу «Чекаючи на Годо». Геніальна беккетівська проза була нам знайома лише непрямим чином: пропонований переклад, що існував у самвидаві років двадцять, виховав цілу плеяду відомих нині письменників, залишаючись невідомим читачеві сам. Перечитуючи його зараз, бачиш на власні очі, як геній розсуває межі нашої свідомості та усвідомлення себе, світу, Бога. Ми приречені все на світі отримувати із запізненням; дякувати Богу, все-таки отримуємо.