Спираючись на праці Сунь-цзи, Фукідіда, Тита Лівія, Макіавеллі, Гоббса та інших великих мислителів минулого, відомий американський публіцист Роберт Каплан прагнути довести, що у світі з нестабільними державами та невизначеним майбутнім зовнішня політика має ґрунтуватися на «моралі результатів . Провідну роль світі після закінчення холодної війни автор відводить США, яким, на його думку, слід орієнтуватися на батьків-засновників Америки, які вірили, що хороше правління можливе лише на основі «тонкого розуміння пристрастей людських». Прикладом мудрого керівництва державою можуть також служити Рузвельт під час Другої світової війни і особливо Черчілль, надто наділений тим, що Каплан слідом за Макіавеллі називає «передбаченням біди». У пошуках мудрості, яка застосовується до сучасної геополітики, Каплан звертається до древніх філософів і полководців. У класичних працях він знаходить історичні приклади та логічні обґрунтування того, що для збереження балансу сил необхідні військова міць, скритність та хитрість. Цю модель він застосовує і до бізнесу, показуючи, яку користь можуть винести з уроків минулого сьогоднішні лідери. Прониклива полемічна робота Каплана, безперечно, стане приводом для жвавих дискусій.