Всупереч дифірамбам французьких енциклопедистів, а також думці багатьох діячів науки і культури, які жили в різні часи і вважають людину вінцем творіння, homo sapiens сам по собі не є ідеальним і, на жаль, все більше віддаляється від біблійних стандартів. Нині охоплені пристрастю споживання люди які завжди усвідомлюють, що творять. Адже і сучасна криза, як відомо, стала наслідком цинічного прагматизму, а точніше, перевищила всі межі елементарної людської жадібності керівників банківських корпорацій, які в гонитві за прибутком безвідповідально надали кредити нездатним до їхньої оплати споживачам. Високопоставлені фінансові чиновники розраховували, що ціни на будинки зростуть, і кредити будуть відшкодовані за рахунок їхньої нової вартості. Однак їх очікування не виправдалися, фондовий ринок виявився перенасиченим, ціни на будинки впали. Люди відмовилися платити, у балансах банків накопичилося багато так званих "токсичних активів", багато провідних банків збанкрутували. Настання кризи було видно неозброєним оком. Але управлінські структури республіканської партії фанатично дотримувалися відомого висловлювання Сміта у тому, що індивід, керуючись своєкорисливими інтересами, обов'язково сприяє суспільному благу. На очах дешевшали іпотечні кредити, їх набирали всі, кому не ліньки, а обсяг цінних паперів перевищив усі мислимі та немислимі межі. Коли уряд втрутився, обвал ринку нерухомості вже стався. Він ударив по реальному сектору і охопив глобальну фінансову систему. Можна, звичайно, сказати, що моральні норми немає нічого спільного з економікою, а власними силами вони умовні, штучні і навіть фіктивні, проте питання етики, безперечно, тісно пов'язані з вирішенням буквально всіх життєвих проблем. Не підлягає сумніву, що й моралі немає, тоді, перефразуючи відомий вислів Достоєвського, усе дозволено. Аналогічний сенс мають і слова Кейнса у тому, що у ринкові механізми істотно впливають як раціонально мислячі особистості, а й ті, хто діє під впливом " Animal spirits " , тобто. тваринних інстинктів. Нині такого роду зоологічні інстинкти стають ахіллесовою п'ятою і навіть головною загрозою не лише економіці, а й здобуткам усієї західної цивілізації. Тому однією з найважливіших функцій державного регулювання стає завдання приборкання ринкової стихії, не в міру розгулялася через неосяжну спрагу споживання, що постійно збільшується. І все ж не варто піддаватися песимістичним настроям. Сучасна економічна наука дозволяє не лише досить точно відтворювати моделі та розрахунки для характеристики діючих процесів, а й, вторгаючись у сферу психології, аналізувати поведінкові параметри партнерів у відповідній ситуації, визначаючи їх вплив на динаміку ринків. Тому є надія, що держава, керуючись здоровим глуздом і маючи досить досконалі механізми, рішуче припинятиме "згубну самовпевненість" і не в міру розвинені тваринні інстинкти окремих категорій громадян і забезпечуватиме стабілізацію макроекономіки.