«Труба? Так, схоже. Щось на зразок величезного тунелю, що йде в далечінь, перед яким сам ти здається піщинкою. Там, далеко попереду – яскраве світло, яскраве та м'яке одночасно. І божественна музика, яка манить, і достатньо лише зробити перший крок – і вже не повернешся, йтимеш і йти назустріч цій музиці та цьому яскравому світлу, доки не прийдеш – куди? Ніхто не знає. Той, хто, стоячи біля входу, зміг зібрати всі свої сили і не зробити першого кроку назустріч музиці, повернувся до нас і знає не набагато більше нашого. Але хто не знайшов сил зупинитися і переступив через невидимий поріг, ті вже нічого нам не розкажуть. Вони залишили за спиною цей кордон – кордон між Життям та Смертю».