У міру зміцнення та виходу США на світову арену первісною проекцією їхніх інтересів були Європа та Східна Азія. Протягом ХХ століття США вели війни, гарячі та холодні, щоб запобігти попаданню цих життєво важливих регіонів під владу «ворожих сил». З часу закінчення холодної війни і з особливою інтенсивністю після подій 11 вересня увага Америки зосереджується на Близькому Сході, Південній та Південній Східній Азії, а також на західних тихоокеанських просторах. , Бангладеш, Шрі-Ланку, М'янму (раніше Бірму) та Індонезію Свою подорож він закінчує на Занзібарі біля берегів Східної Африки. Описуючи «нову Велику гру», яка розгортається в Індійському океані, Каплан зазначає, що основна відповідальність за приведення цієї гри в рух лежить на Китаї. «Регіон Індійського океану – не просто географічна область, що наводить на роздуми. Це домінанта, оскільки саме там найбільш наочно іслам поєднується з глобальною енергетичною політикою, формуючи багатошаровий та багатополюсний світ, що стоїть над газетними заголовками, присвяченими Ірану та Афганістану, і робить очевидною важливість військово-морського флоту як такого. Це домінанта ще й тому, що тільки там можна побачити світ, який він є, в його нових і водночас дуже традиційних рамках, цілком собі гармонійний світ, який не потребує слабкої заспокійливої таблетки, що називається “глобалізацією”». Роберт Каплан