Художник-графік Олександр Житомирський увійшов до історії образотворчого мистецтва в першу чергу як автор політичних фотомонтажів. У роки війни з фашизмом його роботи друкувалися на листівках, адресованих солдатам ворога і що служили для них своєрідним "пропуском в полон". Ворожий генералітет видав наказ, що забороняв "колекціонувати російські листівки", а після розгрому на Волзі за їх зберігання вже розстрілювали. Рейхсміністр пропаганди Геббельс, дізнавшись за допомогою своєї агентури, хто робить ілюстрації до "Фронт иллюстрирте", вніс ім'я Житомирського в список своїх особистих ворогів під № 3 (після Левитана і Эренбурга). Цих людей вимагалося "знайти і повісити".Співробітники "Фронт иллюстрирте" працювали, не щадивши себе, на сон залишалася години чотири. Олександр Житомирський згадував: "Усі мої думки були зосереджені на пропаганді серед військ ворога. Для того, щоб зберегти залишки внутрішньої рівноваги, я придумав собі маленьку віддушину. Перш ніж лягти спати, я хвилин сорок проводив поза війною. На лівій сторінці писав, що згадається з довоєнного минулого. На правій робив нарис - ілюстрацію до тексту". Цей унікальний щоденник став основою книги "Ворог Геббельса № 3", яку написав на згадку про свого батька син художника - журналіст і письменник Володимир Житомирський.