У книзі розглядається історія чеського і словацького соціалізму в період з 1938 по 1968 рік. У першій частині особлива увага приділяється приходу компартії до влади в Празі в лютому 1948 року. Показово, що саме ця дата вважається на заході "офіційним" початком холодної війни. Але зародження соціалізму в Чехословаччині сталося ще в довоєнний час, а авторитет комуністичної партії сильно зміцнів ще в роки Другої світової війни, оскільки саме комуністи складали ядро антифашистського опору. Історія соціалізму в Чехословаччині має загальні риси з розвитком цієї ідеології в усій Європі, так що вивчення "весни чеського соціалізму" має значення для розуміння європейської історії XX століття в цілому.

Друга частина книги присвячена освітленню передісторії "празької весни" 1968 року, яку правильніше було б назвати "празької осені", оскільки вона була швидше початком заходу старої епохи, чим зародженням чогось нового. Залишивши осторонь досягнення і проблеми соціалізму, ми можемо сказати, що ця книга - це історія про те, як маленька країна займається державним будівництвом, будучи втягнутою в протистояння між двома могутніми наддержавами.

Якщо капіталізм страждає від криз надвиробництва товарів, то чехословацький соціалізм "зробив" надто багато освічених і вільних людей. Саме вони склали ідейне ядро тих, хто роздував вітер "празької весни", тоді як "партійні апаратники" намагалися проводити економічні і соціальні реформи.

На жаль, практично усі помилки чехословацьких реформаторів шестидесятих років були повторені в перебудовному СРСР.