У творі "Прогулянки з катом" історія Французької революції представлена очима знавця смерті - потомственим катом Парижу. Смерть йшла з ним рука в руку, його погляду і зустрічей з ним уникали монархи і революціонери. Перехожі, ледве углядівши його, спішно переходили на іншу сторону вулиці. З приходом Революції все змінилося: ізгой перетворився на Великого ката. Головною дійовою особою тепер стала "мадам Гільйотина". Винайдена для "демократичного" позбавлення життя засуджених, вона працювала із заходу і до світанку. "Люди придумали страту. Їм подобається дивитися на це. Кат - лише виконавець"., писав Сансон в щоденнику, в якому, окрім ведення кривавого рахунку жертв, намагався описати і своє життя. Життя, таке незвичайне саме в історичному відношенні.