Риторика - філологічна дисципліна, що вивчає мистецтво мови, правила побудови художньої мови, ораторське мистецтво, світогляд, красномовство. З визначення риторики стає ясна мета, яку переслідував Арістотель у своєму трактаті : він хотів, на підставі спостереження, дати загальні форми ораторського мистецтва, вказати, чим повинен керувати оратор або взагалі всякий, що бажає переконати кого-небудь в чому-небудь. Узгодившись з цим, він розділив свій трактат на три частини. Перша частина присвячена аналізу тих принципів, на підставі яких оратор (тобто що всякий, що говорить про що-небудь) може спонукати до чого-небудь своїх слухачів або відхиляти їх від чого-небудь, може хвалити або засуджувати що-небудь. Друга частина говорить про ті особисті властивості і особливості оратора, за допомогою яких він може вселити довіру своїм слухачам і таким чином вірніше досягти своєї мети, тобто умовити або відрадити їх. Третя частина торкається спеціальної (технічною) сторони риторики : Арістотель говорить тут про ті способи вирази, якими повинно користуватися в мові (про стиль), і про побудову ораторської мови. Безліч тонких психологічних зауважень з питання про взаємодію оратора і аудиторію (наприклад, про значення гумору, пафосу, про вплив на молодих людей і на людей похилого віку) і аналіз сили використовуваних в мові доказів надають роботі Арістотеля універсальне значення.Копирайт© ИДДК

Для пристроїв Apple для корректного відтворення файлу потрібен комп'ютер з встановленим iTunes.