Будучи природженим бійцем і «переконаним нонконформістом», автор цієї книги завжди приймав кинутий виклик, не ухиляючись від участі в найвідчайдушніших сутичках і найбезнадійніших воїнах», будь то безкомпромісна боротьба за виїзд із СРСР до Ізраїлю, знаменитий яку Яків Кедмі пройшов у батальйоні Ехуда Барака, в одному танку з майбутнім прем'єром, або робота в самій засекреченій ізраїльській спецслужбі «Натив», яка вважається «своєрідним закритим клубом правлячої еліти Єврейської держави». З усіх цих битв він вийшов переможцем, ще раз довівши, що «безнадійних війн» не буває і людина, «яка не схиляється ні перед ким і ні перед чим», здатна зробити неможливе. Якову Кедмі вдалося не тільки самому вирватися через «залізну завісу», а й, ставши директором «Нативу», домогтися радикальної зміни ізраїльської політики – багато в чому завдяки його зусиллям відбувся масовий результат євреїв із СРСР на початку 1990-х років. Про все це – про опір радянському режиму та міжвідомчій боротьбі в ізраїльському істеблішменті, про переможну війну Судного дня та помилки командування, що призвели до невиправданих втрат, про кричущі випадки дискримінації радянських євреїв в Ізраїлі та необхідність рішучих реформ, які повинні вивести країну із системної кризи, – Яків Кедмі розповів у своїх мемуарах, не уникаючи найгостріших тем і не боячись ставити найболючіші питання, головне з яких: «Чи гідна нинішня Єврейська держава свого народу?»