Книга оксфордського професора, одного з найавторитетніших дослідників нацизму, розповідає про Другу світову війну з погляду громадян Німеччини. В її основу лягли приватні листи та щоденники часів війни. У хронологічному порядку, з 1939 по 1945 р., викладено, як німці сприйняли початок війни, які в них були надії та страхи і як змінювалися їхні думки та почуття у моменти перемог та поразок, а також після розгрому нацизму. Автор докладно зупиняється на тому, як громадяни країни, що воює, сприймали репресії та жорстокості на завойованих територіях і в самій Німеччині, як ставилися до підкорених народів, до євреїв і до «остаточного вирішення єврейського питання», а також на складних взаєминах між державою та церквами. Багато місця приділено темі масованої нацистської пропаганди. Чималий інтерес представляють подробиці повсякденного життя Німеччини на фронті та в тилу: брак продовольства та промтоварів, карткова система, бомбардування, евакуація, взаємини з іноземними робітниками, проблеми дітей та підлітків. Займаючи цілком очевидну антинацистську позицію, Ніколас Старгардт свідомо уникає оцінок, прагнучи дати неупереджений, підтверджений документами опис.

«Це книга про довгу війну. Крок за кроком на її сторінках ми простежимо за змінами німецького суспільства і за тим, як майже незримо, але незворотно окремі люди пристосовувалися до війни, протягом якої, як вони з кожним днем відчували все більше, перестало піддаватися якомусь впливу з їх сторони. Ми простежимо за зміною очікувань, коливаннями надій і побоювань особистостей, що проходили через події, що їх формували. Історії цих людей дають нам емоційну міру пережитого і є моральним барометром суспільства, що вступив на шлях саморуйнування». ()

У форматі PDF A4 збережено видавничий макет книги.