"Стихотворения, 1817–1822" - збірка віршів відомого українського поета Тараса Шевченка, яка охоплює його творчість з періоду з 1817 по 1822 роки. У цій збірці зібрані найпоетичніші та найглибші вірші митця, що відображають його болюче ставлення до соціальних нерівностей, національної свідомості та власної долі. Кожен вірш Тараса Шевченка - це яскраве відображення його поетичного таланту, великої любові до України та непохитної віри в її майбутнє. "Стихотворения, 1817–1822" - це не лише твір літератури, але й своєрідна свідчення про багатогранність та глибину думок великого українського генія.