«Супермаркет» — знову історія про затхлий західний світ, де нічого ніколи не змінюється, тож героям кілька разів доводиться жити в тому самому дні. Місце дії — школа для дітей емігрантів — по суті, є вітриною. Неясно, в якій країні знаходиться школа (чи Австрія, чи Німеччина), неясно, чому в ній всього два учні, причому одна зі школярок — дочка директора. Директор протягом всієї дії намагається всунути журналісту, який регулярно відвідує його, власне дисидентське досьє, нібито викуплене ним в органів. Педагогів у школі теж два і всю п'єсу вони з'ясовують стосунки. Лише директор школи намагається всіма силами та всіма можливими способами розірвати порочне коло. Особливо дивними є взаємини персонажів один з одним. Тут усі сплять з усіма, всі опиняються жертвами, і всі — катувальниками. Всі брешуть. У всіх є своя таємниця та свій скелет у шафі. У п'єсі усі виявляються не тими, за кого себе видають. Нагромадження нелогічних і водночас банальних перетворень справді нагадує телесеріал. Виявляється, що вся минула боротьба директора з режимом чиста фікція, а досьє він написав сам. Тут Біляна Срблянович торкається теми уявного та справжнього дисидентства, яка їй має бути добре відома.