“Англійські слова політес (politesse) та етикет (etiquette) прийшли до нас із французької, не зазнавши жодних змін. Жан-Поль Сартр використовує ці поняття в есе про життя і творчість Стефана Малларме, описуючи бунт поета проти світу: Він не підриває світ: він поміщає його в дужки. Він обирає терор політесу; з мовами, з людьми, із самим собою, він завжди витримує цю ледь помітну відстань. Укласти об'єкт у дужки. Залишити, як запізнілу думку. Децентрувати. Для художника, який володіє чарівною і руйнівною іронією, навмисна ввічливість, стриманість викривають насильство настільки повно і настільки очевидно, що сама ідея насильства викликає лише спокій і незворушність. Це такий тероризм у вигляді соціального дзюдо”.