У назві цієї першої книги франко-американського філософа Рене Жірара вже укладено весь пафос його думки: «романтизм» для нього - не стільки напрямок у європейському мистецтві, скільки ілюзія, що людина вільна у своїх бажаннях, а «роман» - не літературний жанр, а «одкровення», яке викриває нашу радикальну залежність від Іншого. Заручившись підтримкою великих письменників - Сервантеса, Флобера, Стендаля, Пруста і Достоєвського, автор створює концептуальну історію бажання від Нового часу до сучасності, від грайливого наслідування «королю-сонце» Людовіку XIV до похмурої ненависті всіх, що охопила XX століття. Європейський роман стає для нього провідником людської душі, яка проходить шлях від марнославства, заздрощів і наслідування ближнього до визволення, що приходить до героя на смертному одрі. Якщо в наступних книгах Жирар міркуватиме про культуру і світ загалом, то «Брехня романтизму» - єдина його робота, де знайшлося місце життя і смерті окремої людини. Очевидно чи у згорнутому вигляді, тут вже присутні всі основні ідеї філософа: міметичний принцип, жертовна криза, механізм цапа-відпущення і його подолання в християнстві.