Гострий запах згарища різко вдарив у ніс, і Ліла прикрила його рукою. Замість аромату троянд і фіалок, що очікується в любовному гніздечку, на неї пахнуло димом, золою і деревом, що згоріло впереміш з пліснявою. Щільний туман завішував порожні віконні отвори, як гардини. Уся підлога була усипана осколками скла, що лопнула від жару. Вітер відчинив перед Лілою наступні двері анфілади. Перед нею опинився справжній будуар. Стиль рококо – визначила дівчина по обгорілих головках. Це було все, що лишилося від розкішних меблів. Дивно, але два предмети в кімнаті врятувалися від згубної сили пожежі: маленька софа на витончених зігнутих позолочених ніжках і овальне дзеркало над нею. З нього, як із дверей, вийшов похмурий чоловік із мертвенно-блідим обличчям…