Російська письменниця Лідія Чарська (1875–1937), творчість якої довгі десятиліття була забута, користувалася на початку століття винятковою популярністю і була «володаркою сердець» юних читачів. Повісті «Записки інститутки» і «Люда Власовська», що увійшли до книги, присвячені життю вихованок Павлівського інституту шляхетних дівчат, випускницею якого була і сама письменниця. Зі співчуттям і любов'ю розкриває вона заповідний світ переживань, думок та ідеалів інститутських затворниць. Повісті Чарської, написані добротною російською мовою, виховують почуття власної гідності, обов'язку і справедливості, вчать товариству, милосердю, добру.