Олександра Михайлівна Коллонтай (1872–1952), перша в Росії жінка-міністр та жінка-посол, належить до категорії людей, які творять історію. У революційні роки вона мала фантастичну популярність — тисячі людей збиралися послухати її виступи. Вона буквально панувала над аудиторією і легко завойовувала серця чоловіків, які їй сподобалися. Можна стверджувати, що Коллонтай здійснила свою революцію — у сімейних відносинах. Вона використала міністерську посаду для того, щоб дати жінкам Росії свободу. І своїм прикладом невпинно доводила, що жінка здатна домогтися рівності з чоловіками — в кар'єрі, у шлюбі, в коханні. Вона вважала, що треба виходити з реально існуючої розстановки сил і ставити перед собою лише досяжні результати. Її політична кар'єра є серією радикальних перевтілень — процес, який друзі називали зростанням політика, а противники — цинічним пристосуванством. Але вона була циніком. Вона просто завжди тверезо оцінювала те, що відбувається, і бачила, як швидко змінюється навколишній світ. Ймовірно, тому Коллонтай прожила довге, дуже цікаве і благополучне життя, уникнувши жорстоких випробувань, що випали на долю її друзів і коханих.

[Адаптовано для AlReader]