Бліда шовкова шкіра на тлі темного волосся, червоні губи, що зухвало йому всміхаються, – такою запам’яталася Лорейн лейтенант Брет Тейлор. Він був п’яний, коли одружився з нею, і тверезий, коли знайшов її мертвою. На освітлених сонцем вулицях Лос-Анджелеса гуляв чоловік — її коханець, її вбивця — який був з нею тієї фатальної ночі. Тейлор мав намір знайти його. І коли він це зробить, пістолет у його кишені забезпечить найшвидше правосуддя. Але спершу Тейлору довелося знайти щось інше: невловиму пам’ять, настільки потужну, що вела його трьома жахливими шляхами до самознищення – горя, екстазу та смерті.