Оповідання вийшли непрості: подекуди дуже смішні, бо кішки в будинку (гаразд, і собаки) – це велика радість. Але кожному звірові відпущено свій термін, якось він помирає, і тоді нам, людям, дуже боляче. Тому що неважливо, кому ти віддаєш своє серце – людині, коті, собаці – втрата є втрата. Я хотіла б присвятити цю книгу всім котам (гаразд, і собакам), яких ми любили. Вони пройшли по наших серцях на м'яких лапах і вирушили в край щасливого полювання гратися серед полевок і птахів. А ми залишилися тут, щоб одного разу знову відчинити двері і впустити в будинок ще одного кота (гаразд, чи собаку), бо без них – хіба це життя? Марта Кетро