«Швидше злий, ніж талановитий, німецький гуморист Сафір сказав про Дрезден, що якщо він дізнається про наближення дня світла, то поспішить до столиці Саксонії, бо там, як відомо, всі події наступають на тридцять років пізніше, ніж в інших країнах Європи. Колись із Дрездена з ганьбою було вигнано Ріхарда Вагнера, і королівський придворний театр тільки після довгих вагань зважився поставити на своїй сцені твори опального генія… Зате тепер театральні владики Дрездена перейнялися такою любов'ю до музичного модернізму, що музикантові, який цікавиться новинками німецького композиторства. чи не щорічно здійснювати паломництво до берегів Ельби…»