«Синій Літопис» - найвідоміший твір з історії буддизму в Тибеті. Автор Гой-лоцава Шоннупел (1392-1481) - видатний тибетський історик, сучасник реформатора Цзонхави, свідок розквіту буддизму епохи бурхливого будівництва монастирів та зародження школи гелуг. «Літопис» коротко описує історію буддизму в Індії і докладно історію буддизму в Тибеті, охоплюючи весь період становлення буддизму Тибету: з епохи правління царя Сонцен-гампо (VIII ст.) і до 1478 р. - року написання цієї книги. «Літопис» докладно описує розвиток старої школи буддизму Тибету - ньінгма і нових шкіл - кадам, кагью, карма, чжонан, сакья і початок гелуг; містить списки вчителів з ліній наступності різних навчань. «Літопис» містить короткі та широкі біографії видатних вчених-буддистів Тибету, споглядачів, релігійних організаторів, перекладачів; описує історію поширення найголовніших буддійських систем: від Гухьягарбха-тантри до Калачакра-тантри. «Літопис» багатий етнографічним матеріалом, відомостями з географії стародавнього Тибету, переліками буддійських творів, унікальним за повнотою списком особистих імен. «Синій Літопис» представляє інтерес для істориків, філологів, буддологів і для всіх, кого цікавить буддизм.