«–Ну-с, а тепер, – сказав лікар, – моя роль закінчена. Я свою справу зробив і можу сказати не без певної гордості, зроблено воно добре. Тепер залишається тільки випроводити вас і цього холодного і шкідливого міста і надати вам два місяці відпочинку десь на чистому повітрі зі спокійною совістю і без будь-яких турбот. Остання, звичайно, повністю ваша справа, але що стосується першого, то мені здається, що я міг би вам це надати. Вийшло це, можна сказати, досить дивно; всього лише кілька днів тому Padre приїжджає до мене з села, і хоча ми з ним люди різних професій, ми тим не менш добрі старі друзі, і він звернувся до мене, просячи допомогти чимось одній родині, що дуже потребує, з його парафіян. Це сім'я… втім, адже ви зовсім незнайомі з Іспанією, і навіть найгучніші імена наших грандів вам нічого не скажуть, а тому достатньо, якщо я вам скажу, що колись вони були великими світу цього, а тепер знаходяться на краю падіння і не тільки повного руйнування, і навіть злиднів…»