Арістотель – один з найбільших мислителів давнини, учень Платона і вихователь Олександра Македонського, який узагальнив у своїх працях досвід класичної епохи давньогрецької філософії і вплинув на розвиток європейської та світової культури, вчений-енциклопедист, що стояв біля витоків сучасної науки. Аристотель розробив одну з перших універсальних моделей світобудови та цілісну систему наукових знань, що охоплює різні сфери людського життя, окреслив коло понять і ввів термінологію, які досі використовуються у філософському лексиконі і багато в чому визначають орієнтири та горизонти сучасного наукового мислення.

У видання увійшли найважливіші логічні трактати Аристотеля, які склали «Органон» («Категорії», перша та друга «Аналітики», «Про тлумачення» та ін.), а також «Нікомахова етика», трактат, звернений до проблем моральності , в якому філософ ставить та всебічно аналізує найважливіші питання людського буття: що є благо, щастя та справедливість? Крім того, до книги включена «Фізика» - фундаментальний трактат Аристотеля, який служить свого роду введенням до всіх інших природничо-наукових творів мислителя, включаючи ті з них, які сьогодні ми відносимо до галузі біології та психології. Аристотелевська «Фізика» має мало спільного з наукою, яка називається фізикою в наш час, проте цей трактат і досі вважається одним із найвищих досягнень людської думки стосовно науки про природу.