Четвертий том 12-томного Синодального видання «Повних зборів творів» святителя Іоанна Золотоуста, яке було випущено в Російській імперії з 1895 по 1906 р. є тексти, присвячені духовним і релігійним проблемам. Вони містять роздуми та повчання про внутрішнє багатство людини, про тілесну та духовну чистоту, про моральність і любов до Бога. Іоанн Златоуст (347–407 рр.) відомий як найбільший християнський мислитель, один із трьох Вчителів церкви (поряд з Василем Великим та Григорієм Богословом), співзасновник Константинопольського патріархату, людина, віра якої була сильнішою за муки та смерть.