"З приводу століття з дня смерті Канта.12 лютого 1804 року помер Кант. Він підвів філософію до того рубежу, за яким починається її швидке і плідне переродження. Якщо в справжню хвилину можливо говорити про звільнення духу від вікових кошмарів, то, кінчено, цим ми зобов'язані Канту. Встановлений рубіж між нескінченними проявами догматизму і істинним містицизмом. Відкрита дорога до золотого горизонту щастя. Віки б ми ще блудили в пітьмі, якби не було Канта: і по сю пору смутні марення туманили б виразність думки, і по сю пору вільне осяяння духом потрібне паралізувалося б відомим логічним виразом".