Це видання із серії «Великі подорожі» знайомить вітчизняного читача зі знаменитим російським мандрівником та мореплавцем Отто Євстафійовичем Коцебу (1788—1846). Дві кругосвітні експедиції, що проходили під його керівництвом, стерли з карти Землі безліч «білих плям»: було відкрито кілька архіпелагів, сотні великих і малих островів, зроблено тисячі найцінніших наукових вимірів, виконано замальовки мешканців тих далеких земель, куди проникла російська експедиція. колекція «заморських» диванок. Коцебу залишив нащадкам докладний опис відкриттів, труднощів, небезпек та пригод, які випали на долю екіпажів його суден за роки навколосвітніх походів… Коли рано чи пізно людям стане доступна телепортація, радість подорожі буде втрачена остаточно. Втім, уже зараз ми мандруємо лише заради споглядання, а не заради відкриттів. Комфорт і безпека вихолостили саму суть прагнення до незвіданого, а екстремальні ситуації – якщо й є – створюються додатковими зусиллями… Чи справа двісті років тому! Лише один Отто фон Коцебу відкрив 399 островів. І лише у Тихому океані. Адже були в його навколосвітніх плаваннях ще Атлантичний і Індійський океани, затоки, протоки та багато іншого... Коцебу щастило в житті. І коли його батько, відомий драматург Август Коцебу, у вісім років визначив сина до Петербурзького кадетського корпусу. І коли овдовілий Коцебу-старший вибрав за дружину сестру самого Івана Федоровича Крузенштерна. І коли Отто, будучи капітаном корабля «Рюрік», у другому навколосвітньому плаванні в шторм встиг. Нехай хлопець так і не став армійським офіцером, зате саме в кадетському корпусі зрозумів, що його покликання – море. Нехай він рано втратив матір, зате мачуха виявилася сестрою великого мореплавця, який поклопотався за юнака і взяв його, п'ятнадцятирічного, у кругосвітнє плавання на шлюпі «Надія» – перше в Росії. Втім, везіння – не більш ніж шанс. Отто був першокласним моряком, який глибоко вивчив морську справу. І справа ця в усі часи передбачала ризик - і чималий, особливо, коли йшлося про кругосвітні плавання, і без везіння моряку довелося б дуже тяжко. Відвага Коцебу - не бездумна молодецтво. Отто Євстафійович умів поєднувати її з точним розрахунком та ретельною підготовкою. Він був готовий ризикувати – і якщо треба, то й своїм життям. Однак чудово розумів: експедиція – не його особиста справа, на ній лежить відповідальність за долю довіреного йому корабля та життя членів екіпажу. А ще Отто Коцебу мав науковий склад розуму: наприклад, він першим висловив здогад, що в давнину материки Євразія та Америка були з'єднані перемичкою, і талантом письменника. І тому його книги, немов гарне вино, згодом стають ще кращими, набувають нового, особливого смаку… Електронна публікація книги О. Є. Коцебу включає повний текст паперової книги та деяку частину ілюстративного матеріалу. Але для справжніх поціновувачів ексклюзивних видань ми пропонуємо подарункову класичну книгу з винятковою добіркою ілюстрацій: більшість із публікованого виконано очевидцями та учасниками експедицій О.Є. Коцебу й досі була недоступною сучасному російському читачеві. Ілюстрації та текст супроводжує безліч коментарів та пояснень, у книзі прекрасний друк, білий офсетний папір. Це видання, як і всі книги серії «Великі подорожі», буде окрасою будь-якої, навіть найвишуканішої бібліотеки, стане чудовим подарунком як юним читачам, так і вимогливим бібліофілам.