«…Контролер подивився на обох і швидко прийняв рішення: він теж звик ставитися з недовірою до іноземців і захоплюватися добре одягненими пасажирами першого класу. Тому він поклав руку на плече товстуна: - Виходьте з купе! Швидко! Для іноземця це було занадто: він забув, що розмовляє англійською, і вилив на обох потік лай рідною мовою. — Досить! – рішуче обірвав провідник. - Виходьте з вагона: потяг зараз рушить. Почувся різкий свисток, і потяг неохоче смикнувся. Коли він минув перон, Джордж сказав: - Все гаразд! Можете вилазити! Дівчина виповзла з-під лави: - Як мені дякувати вам, сер? - Був дуже радий допомогти, - недбало відповів Джордж. …»