«Публікуючи ці короткі нариси про численні розслідування, до яких, завдяки особливим талантам мого друга, мені доводилося бути причетним як слухачу, а потім і як дійовій особі, я, звісно, зупинявся на його успіхах, опускаючи невдачі. І не стільки заради його репутації - його енергія і винахідливість набули особливої сили, коли він губився в здогадах, - але тому що там, де він зазнав невдачі, занадто вже часто досягти успіху не вдавалося нікому іншому, і історія ця назавжди залишалася незавершеною. Однак, коли він допускав промах, часом істина все ж таки виявлялася. У мене зберігаються записи про півдесятку загадок такого роду, і серед них «Пригоди з ритуалом Масгрейвів» і то, про який я маю намір розповісти зараз, становлять найбільший інтерес…»