Астрономія в широкому значенні слова - як відображення всіх культурних рефлексій, пов'язаних з небом і світилами, - формувала картину світу вже на ранніх етапах історії людства. Книга Г. Куртика присвячена вивченню астрономічних знань однієї з найдавніших цивілізацій – Месопотамії – у період з другої половини IV тис. до н. е. до середини II тис. до зв. е. Автор докладно розглядає історію месопотамського календаря та уявлення стародавніх про Сонце, Місяць та Венеру, символічні зображення яких зустрічаються вже на початку III тис. до н. е. У полі його дослідження також включаються ранні відомості про походження та поширення системи месопотамських сузір'їв, згадки зірок у клинописних текстах різних категорій та дані про планети як про особливу категорію світил. У книзі проаналізовано безліч клинописних текстів; додатковими важливими джерелами стали зображення в гліптиці та на кераміці, які мають або можуть мати астрономічне значення. С. І. Вавілова РАН, автор численних статей та монографії з історії астрономії стародавньої Месопотамії та античної астрономії.