Надя прийшла до тями на солом'яній підстилці в жалюгідній хатині. Вона згадала минулої ночі, пробудження в чужій каюті, напад піратів на круїзний лайнер. Згадала пасажирів, у страху тіснилися на палубі, темношкірих хлопців з автоматами. Згадала, як його тягли до човна, як він кричав і виривався, як йому вкололи щось шприцом... Виходить, його викрали пірати? Але чому саме її? Вона не багата, за неї навряд чи хтось заплатить викуп. Вже чоловік точно не заплатить!.. Якби Надя знала, що захоплення бандитами величезного океанського лайнера було здійснено за наказом людини, метою якої було знайти золотий дублон капітана Флінта, вона, напевно, знизала б плечима і покрутила пальцем біля скроні: вона -то тут до чого? Вона й гадки не має ні про який дублон!.. Невже темношкірі корсари XXI століття вірять у легенди про заховані скарби? Однак ключ до таємниці піратського скарбу є тільки у Надії, хоча вона про це навіть не здогадується…