Афганістан, 1989 рік. Стратегічно важлива дорога Гардез - Хост після завзятих боїв переходить під контроль радянських військ. На висоті 3234 закріпилася дев'ята рота 345-го окремого парашутно-десантного полку. На початку січня позиції роти почали атакувати бандитські угруповання, що перевершують у кількості наших хлопців десятикратно (!). Відважні хлопці тримали оборону всю ніч, демонструючи взірець мужності та відваги. Спина до спини, пліч-о-пліч, один за всіх і все - за одного. Вони випробували все: і страх, і розпач, і біль, і гіркота втрати, але ніхто з солдатів не покинув бойових позицій, не злякався, не зрадив. Ось так народився подвиг - як завжди несподівано, серед нас, серед простих хлопців, здавалося б, на рівному місці. І з запізненням приходить подив, і німе питання грудкою стоїть у горлі: звідки в них стільки сили, стільки мужності, стільки вірності…