Краєр колись мав інше ім'я, але він не може його згадати. Він мав дружину, дочку, але його пам'ять не здатна втримати їхні імена. Одного злощасного вечора їх убили, а йому всадили семисантиметрове лезо ножа в чоло, і цього він теж не пам'ятає. Після багатьох місяців кататонії Краєр прокидається в психіатричній лікарні. Він не може пройти найпростіші психологічні тести, не може розмовляти, але в голові разом із стальною пластиною, що закрила місце удару, засіла мета… «Кохання вимагатиме помсти. Це єдине твоє завдання. Тримайся за неї. Коли ти плачеш, ти плачеш в ім'я помсти. Коли спливаєш кров'ю – теж.»