Вони зустріли цього чоловіка, адвоката зі Скенектеді, збирача — так він сам себе називав — на кораблі посеред Атлантики. За обідом він говорив без угаву, розповідаючи, як, побувавши в Парижі, Римі, Лондоні та Москві, він привозив додому десятки тисяч рідкісних томів, які йому дозволяла придбати його адвокатська практика. Він безперервно розповідав про те, як набив книгами весь маєток. Він продовжував описувати, в яку шкіру переплетено багато його книг, розхвалювати якість палітурок, паперу і гарнітури. Він не дав їм сказати за обідом жодного слова, хоча вони тільки чекали моменту, щоб заговорити. Але як можна жити з такою людиною? © ozor