«Подвиг» (1930, опубл. 1931–1932) – четвертий російський роман Володимира Набокова – розповідає історію молодого російського емігранта зі швейцарським корінням та екзотичним ім'ям Мартин Едельвейс, який волею долі опинився на чужині. Життєвий шлях героя книги пролягає чи не через усю Європу, частково збігаючись з емігрантськими маршрутами автора та змушуючи згадати старовинне значення слова «подвиг» – подорож, мандрівку, рух. Виявляючись поперемінно в Греції, Англії, Німеччині, Франції та Швейцарії, Мартин уперто шукає себе – у творчості, у праці, у коханні, у спорті, у різноманітних перевірках власної сміливості, а в фіналі роману вирішується на безглуздо-героїчне, жертовне діяння, вступаючи на шлях істинного подвигу: він відкидає можливість легального повернення в Росію і таємно, з ризиком для життя, переходить російський кордон, зникаючи в таємничому сутінку лісової стежки.