«– Людина, яка любить своє мистецтво заради мистецтва, – помітив Шерлок Холмс, відкидаючи «Дейлі телеграф», розгорнуту на сторінці особистих оголошень, – часто знаходить найбільше задоволення в найбільш незначній і дрібній нагоді для його застосування. Мені приємно помітити, Ватсоне, що ви згодні з цією істиною, і в записах наших справ, які ви так люб'язно ведете, і доводиться визнати, часом їх прикрашаючи, перевагу ви віддаєте не стільки знаменитим справам і сенсаційним процесам, до яких я був причетний , але головним чином тим випадкам, по суті, можливо, цілком тривіальним, але що пропонували більше простору для дедукції та логічного синтезу, що становлять мою особливу спеціальність…»