Одним із найскладніших і досі майже невідомих фахівцям процесів періоду закінчення Першої світової війни було виведення німецьких військ з величезних територій, окупованих ними з літа 1915 р., а також за підсумками Брестського світу. Опинившись за сотні кілометрів від будинку, в охопленій революцією та Громадянською війною чужій країні, німецькі солдати та їхнє командування у листопаді 1918 – березні 1919 р. змушені були докладати відчайдушних зусиль, щоб не повторити долю Великої армії Наполеона. Крім бажання солдатів якнайшвидше потрапити додому, слід було враховувати і інтереси жителів голодуючої Німеччини, і політичну обстановку напередодні світової революції, і тиск країн Антанти. Вкрай непростими залишалися стосунки з місцевим населенням, розколотим за політичними та національними ознаками.