Вікторії здавалося, що її оточує ледь проникна пелена. Вона чула голоси, гучні накази, швидкі кроки, але звуки були такі невиразні, наче все відбувалося в паралельному просторі. При цьому вона точно знала, що зовні, на палубі, всього за кілька метрів від її каюти мали розпочатися перші зйомки. Раптом голоси заглушило схлипування: «Мамо, мамо, чому ти не приходиш?» Вона з жахом розплющила очі. Голос нагадував улюблену іграшку-неваляшку її сина. Дірк? Жінка хотіла схопитися, але тут же відчула галас і знову відкинулася на подушки. Вона побачила щось неймовірне. Від шафи до дверей рухалася тінь. Дірк. «Дірк! - хотіла закричати вона, але замість крику вийшов лише шепіт. - Дірк, як ти потрапив сюди?» Дитина обернулася і раптом почала плакати. Серце Вікторії стислося від жаху. Вона хотіла до свого хлопчика, хотіла взяти його на руки та втішити, але ноги не слухалися її. Вона безсило лежала на дивані і слухала плач Дірка.
Читати уривок
2023-12-08
Корабль-призрак
Книга "Корабль-призрак" оставила у меня смешанные впечатления. С одной стороны, автор мастерски создает атмосферу тревоги и неопределенности, погружая читателя в мир Виктории, которая оказывается в ловушке своих страхов и воспоминаний. Описание ее состояния, когда она слышит голоса и видит тени, заставляет переживать за героиню. С другой стороны, некоторые моменты показались затянутыми, и я ожидал большего развития сюжета. Тем не менее, эмоциональная нагрузка книги впечатляет, особенно сцены, связанные с её сыном Дирком. Чувство безысходности и материнской любви пронизывает страницы. В целом, "Корабль-призрак" — это интересное чтение для любителей психологических триллеров, но стоит быть готовым к некоторым медленным темпам.