«Цього ранку Євгенія прокинулася в такому святковому настрої, що їй хотілося просто співати від щастя. Схопившись із ліжка, вона підбігла до вікна і відсмикнула штори. В очі вдарило яскраве світло, і вона мимоволі заплющила очі. Сніг, що недавно випав, іскрився на сонці. Відразу згадалися рядки з вірша: „Мороз і сонце – день чудовий!“ Євгенія солодко потяглася і подумала: „Наближається довгоочікуваний Новий рік!“ Працюючи професійним охоронцем і часто зіштовхуючись із справжніми небезпеками, вона як ніхто інший вміла насолоджуватися життям. А таке свято, як Новий рік, завжди особливо тішило її. Як, напевно, і багато людей, Євгенія в глибині душі сподівалася, що саме цієї новорічної ночі може статися якесь диво…»