У житті Джека є одна велика проблема – він погано читає. Букви складно складаються в слова, а слова геть-чисто відмовляються перетворюватися на речення. Усі в класі читають вже дуже жваво, один Джек відстає. Звісно ж, йому соромно й сумно – раптом друзі подумають, що він нерозумний? Проблема в тому, що дорослі, які просять його почитати вголос, дуже нетерплячі. Мама весь час повторює «Не хвилюйся», сестра смикає ногою і поглядає на годинник, а вчитель голосно зітхає. Але одного разу Джеку спадає на думку ідея. Він допомагає сестрі у притулку, а там є собаки, яких треба привчати до людини. Спочатку – щоб вони хоча б не боялися людського голосу. А що, якщо він шанує вголос цього милого і дуже боязкого цуценя Асті? Аж раптом це допоможе?