Чандракірті (VII ст., Індія) – один із засновників буддійської філософської школи мадхьяміка-прасангіка, настоятель монастиря Наланда – одного з найвідоміших на той час центрів буддійської вченості. Чандракірті є найбільш послідовним продовжувачем ідей Нагарджуни. Саме за коментарями робіт Нагарджуни вивчалася теорія мадхьяміки, яка вважалася вершиною буддійської філософської думки. Ім'я Чандракірті користується широкою популярністю серед буддистів махаяни і ваджраяни всього світу, а особливо в Центральній Азії, де на монастирських релігійно-філософських факультетах один з обов'язкових і головних предметів - філософія мадх'ямики - вивчається за його твором "Введення в мадх'ямику" ("Мадхьяміка") . «Введення в мадхьяміку» описує махаянський шлях вдосконалення, що починається з ступеня звичайної істоти, що проходить потім через десять щаблів бодхісаттви і завершується ступенем Будди. Аналізується центральне махаянське вчення про шуньят та спосіб її пізнання особливою інтуїтивною мудрістю – праджней, з погляду порожнечі особистості та порожнечі об'єктів. Розглядається практика параміт щодо п'яти шляхів бодхисаттв. Докладно розглядаються три основи махаянской практики: зречення, бодхічитта і розум, що спіткав порожнечу. Книга представляє інтерес для філософів, сходознавців та всіх, кого цікавить буддизм.