«Я був у великій скруті: невідкладна поїздка мені чекала; тяжкохворий чекав мене милях за десять звідси в селі; найсильніший буран засинав снігом чималий між ним і мною простір; була у мені і віз, легка, на великих колесах, для наших сільських доріг те,що потрібно; закутавшись у шубу, із саквояжем у руці, я готовий був виїхати, та все тупцював на дворі — не було коня! Де кінь? Власна кобила моя здохла якраз минулої ночі, не витримавши випробувань крижаної зими; а служниця бігала по селі, намагаючись випросити у когось коня, та все без толку, і я знав, що толку не буде, і стирчав тут як неприкаяний, сніг засинав мене, все більше перетворюючи на»оціпенілий ком...