Book Woke up this morning...
The book by the editor-in-chief of the newspaper "Dvazhdy Dva" - the first private newspaper in the Murmansk region, celebrating its 20th anniversary in 2011, includes the so-called "Basements", which successfully replace the "Editor's Column" in the newspaper. Igor Dylev conducts a conversation with the reader, recalling the main rule of an independent publication: “If you don’t like it, don’t look. If it’s disgusting, don’t read. It’s simple. But forcing everyone to watch, listen and read what is decent in your opinion is dictatorship. And it begins, as a rule, with the restriction of freedom of speech. The essence of our newspaper is from George Orwell, from the novel “Freedom is the ability to say that two and two are four.” If this is permitted, everything else follows."
Questions and answers
What is the main idea of the book Woke up this morning...?
Who should definitely read the book Woke up this morning...?
What books is the book Woke up this morning... similar to?
- Name of the Author
- Игорь Дылёв Николаевич
- Language
- Russian
Reviews
Вражаюча книга про свободу слова та журналістику!
"Прокинувся вранці..." - це не просто збірка статей, а справжній маніфест незалежної журналістики, який змушує задуматися про важливість свободи слова в сучасному суспільстві. Ігор Дильов, як головний редактор газети "Двічі Два", майстерно веде діалог з читачем, підкреслюючи, що журналістика повинна залишатися незалежною та об'єктивною. Його роздуми про диктатуру та обмеження свободи слова є надзвичайно актуальними, особливо в наш час. Книга наповнена глибокими думками, які спонукають до роздумів про наше місце в інформаційному просторі. Я б рекомендував цю книгу всім, хто цікавиться журналістикою, політикою та соціальними питаннями. Вона не лише інформує, а й надихає на активні дії заради збереження свободи слова!

04/17/2025
Книга Проснулся утром...
Эта книга Игоря Дылёва — настоящая находка для всех, кто ценит свободу слова и независимые мнения. В ней собраны "Подвалы", которые в свое время стали альтернативой традиционным колонкам редакторов. Автор смело поднимает важные темы, касающиеся свободы выражения и критики общества. Его подход к общению с читателями прост и понятен: "Не нравится — не смотри". Это вызывает уважение, ведь он не боится высказывать свою точку зрения, даже если она может не совпадать с мнением большинства. Однако, местами книга кажется перегруженной личными мнениями, что может отвлекать от основной идеи. В целом, это важное чтение для тех, кто хочет понять, как работает независимая журналистика в России и какие вызовы стоят перед ней.